Вівторок, 16.10.2018, 11:05
Вітаю Вас Гість | RSS Канал

Публікації сайту

КНИГА ПАМЯТІ СЕЛА ЛЮТИНСЬК

Вступ

Село Лютинськ знаходиться у Дубровицькому районі, що на півночі Рівненської області і розміщується поблизу злиття річок Горинь та Случ.

Перша писемна згадка про село датується  1576 роком, але знайдені докази, що люди проживали на території села ще в добу мезоліту. В V–VIII ст. тут проживали деревляни. Після розпаду Київської Русі Ці землі ввійшли до Київського князівства роду Гольшанських. В кінці XVI століття село Лютинськ входило до Пінського повіту Брестсько-Литовського воєводства. Коли Правобережжя було воз'єднано з Росією, Лютинськ входить до Пінського повіту Мінської губернії, а в 1805 році був віднесений до Ровенського повіту Волинської губернії.

Село Лютинськ було і залишається невід’ємною частиною Полісся, України. Тому події, що мали місце в історії України так чи інакше торкнулися і нашого краю, нашого села. Жителі села були активними учасниками суспільного життя, розбудовували своє село, господарювали на його землях і захищали його.

Наш край здавна був ласим шматком для завойовників різних мастей, які прагнули його поневолення. Полісся знаходиться на рубежі кількох держав, тому поєднує в собі культуру, мову, традиції, гени різних народів. Тривале перебування наших земель під владою Польщі, Литви, Росії залишило свій слід і у свідомості поліщуків.  Для пересічного жителя Полісся кращою владою була та за якої жилося краще. За краще життя завжди йшла боротьба. Більшою мірою боролися між собою наші поневолювачі, зіштовхуючи нас між собою лобами. Але ніхто не виборе нам кращого життя, ніж ми самі.

Народна пам'ять передає з уст в уста відомості про події далеких і нинішніх часів та їх учасників. Проте, частина даних безповоротно втрачається і спотворюється. З метою систематизації, впорядкування і збереження інформації про учасників збройних подій на території села та за участю жителів села реалізовується проект «Пам’ять». Наше завдання полягає в тому, щоб зібрати по крупинці факти про учасників історичних подій  і зберегти їх для прийдешніх поколінь.

Проект «Пам’ять» залишається відкритим. До нього можна вносити дані по мірі їх надходження.

Пам’ятати  про все, пам’ятати про кожного!

Революція

Революція, розпалена Першою Світовою війною, охопила   Дубровицю. Восени 1917 року дубровицькі більшовики почали громити маєтки, ділити графську землю, сільськогосподарський реманент. В грудні 1917 року військовий загін Центральної Ради витісняє більшовиків з Дубровиці, а вже 1 січня 1918 року червоноармійський загін В. С. Кіквідзе займає Дубровицю, витіснивши з неї військовий загін Центральної Ради. В другій половині лютого 1918 року Дубровицю окупували австро-німецькі війська. У грудні 1918 року в Дубровиці вибухнуло спровоковане більшовиками повстання проти австро-німецьких окупантів.

Військовий загін стрільців Центральної Ради Української народної республіки, що був направлений на придушення бунту, певний час розміщувався навколо Дубровиці. Гарнізон стояв зокрема в селі Лютинськ. Жителі села називали їх козаками. Військові розмістилися у помешкання

 жителів села. У вільний час чистили збою, ладнали обмундирування, доглядали коней. Оскільки частина чоловіків села були мобілізовані в айстро-угорську і російську армію, то козаки допомагали селянам по господарству. Відомий факт, що у козаків був штатний верблюд, яким перевозили боєприпаси та провіант. Оскільки він вирізнявся великою фізичною силою, то селяни, використовували його для перетягування сіна. Жителі села приязно ставилися до військових, приносили їм продукти. Козаки були небайдужі  до місцевих дівчат і молодиць, тому відомо про народження дитини від одного з військових, хлопчика згодом називали «кубанцем».

На території сільського цвинтаря знаходиться могила одного «козака», який трагічно загинув у ті часи. Розповідають, що козак купав коня в озері за селом і кінь випадково вдарив його копитом. Від удару козак упав у воду і захлинувся. Хоронили козака всім селом. Бойовий кінь, який був присутній на похоронах голосно іржав і бив копитом. Могилку «козака» доглядають жителі села та учні місцевої школи.

 

Друга Світова війна

Друга світова війна залишила свій слід в історії як найбільш кровопролитна і жорстока. Величезних жертв і втрат зазнала у цій війні і Україна. Двічі фронт прокотився по українській землі залишаючи за собою випалену землю. Близько 2,5 мільйонів військових та 5,5 мільйонів мирних жителів України загинули у жерлі тієї війни. Фашистська Німеччина розв’язала найкривавішу війну, яку назвали Другою Світовою війною. Поряд з цим можна почути й іншу назву: Велика Вітчизняна війна. То яка ж назва правильна?

Коли ми вживаємо термін Друга Світова війна, то маємо на увазі, що у війні проти фашистської Німеччини та її союзників (Італії, Японії ін..) приймало участь більшість країн світу. Термін Велика Вітчизняна війна був використаний радянськими ідеологами, щоб підкреслити виняткову роль Радянського союзу у Другій Світовій війні. Сьогодні у російських школах вчать дітей, що  заслуга  у перемозі над фашизмом належить тільки Росії, решта країн і народів тільки споглядали за подіями. Проте не можна відкидати внесок понад 50 країн світу в перемозі над фашизмом.

Весь світ піднявся на війну з агресором. Україна приймала участь у війні будучи в складі СРСР. Українці воювали на всіх фронтах: на суходолі, у морі, в небі, в опорі, виготовляли зброю в тилу. Довгих три роки (1941-1944 р.р.) українці жили і боролися в окупації.

Перші населені пункти України були звільнені в грудні 1942 року на східному Донбасі. Остаточне визволення українських земель почалося в ході Курської битви в 1943 році. 10 січня 1944 року вважається датою визволення від німців села Лютинськ підрозділами 447 стрілецького Пінського полку 397 стрілецької Сарненської червонопрапорної ордену Кутузова II ступеня дивізії.

Завершила визволення України Карпатська операція, що розпочалася 9 вересня 1944 року. 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон нашої Держави. 

В цей день традиційно вшановують пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення України, та населення, яке постраждало від дій фашистських окупантів.

 

На фотографії: обеліск загиблим односельчанам

 

 

Список жителів села Лютинськ, що загинули на фронтах Другої Світової війни.

  1. Бабашко Дем’ян Миронович
  2. Бабашко Михайло Миронович
  3. Булак Михайло
  4. Булак Василь Володимирович
  5. Булак Ігнат Якимович
  6. Булак Федір Дем’янович
  7. Булак Яким Гордійович
  8. Берестень Василь Григорович
  9. Берестень Григорій Захарович
  10. Берестень Микола Васильович
  11. Берестень Юхим Васильович
  12. Берестень Самійло Оксентійович
  13. Бондар Кузьма Якович
  14. Бондар Роман Іванович
  15. Великий Федір Никонович
  16. Волошин Андрій Степанович
  17. Волошин Адам Федорович
  18. Волошин Григорій Федорович
  19. Волошин Микола Тихонович
  20. Волошин Мартин Кирилович
  21. Волошин Семен Леонтійович
  22. Волошин Тимофій Онуфрійович
  23. Волошин Мартин Трохимович
  24. Волошин Федір Касіянович
  25. Грицюк Трохим Дмитрович
  26. Грицюк Василь Дмитрович
  27. Грицюк Яків Андрійович
  28. Гнедько Трохим Романович
  29. Дворак Гаврило Іванович
  30. Дворак Данило Свиридович
  31. Дворак Дем’ян Денисович
  32. Дворак Кирило Михайлович
  33. Дворак Яків Кирилович
  34. Дейнека Кирило Іванович
  35. Коркош Василь Назарович
  36. Кравцов Мусій Семенович
  37. Кравцов Федір Семенович
  38. Кухарець Тит Сергійович
  39. Кухарець Ярмій Тимофійович
  40. Лещук Микола Захарович
  41. Лещук Сава Никонович
  42. Лещук Яким Никонович
  43. Ляхович Григорій Захарович
  44. Мерзун Михайло Терентійович
  45. Нестерчук Яків Кирилович
  46. Огородник Іван Іванович
  47. Приходько Данило Себастянович
  48. Приходько Захар Захарович
  49. Приходько Карп Романович
  50. Приходько  Карп Іванович
  51. Приходько Семен Романович
  52. Попенко Василь Іванович
  53. Попенко Федір Іванович
  54. Попенко Василь Васильович
  55. Попенко Тодор Васильович
  56. Рабешко Михайло Захарович
  57. Рабешко Дем’ян Адамович
  58. Рабешко Павло Омелянович
  59. Ромаш Микола Михайлович
  60. Седух Лукаш Хомич
  61. Соловей Кирило Якович
  62. Тинко Йосип Степанович
  63. Тинко Сава Іванович
  64. Федорчук Захар Борисович
  65. Хомич Омелян Самійлович
  66. Хомич Дем’ян Самійлович
  67. Чирук Кирило Іванович
  68. Чудік Адам Сергійович
  69. Чудік Адам Петрович
  70. Чудік Володимир Кононович
  71. Чудік Данило Тимофійович
  72. Чудік Дмитро Степанович
  73. Чудік Павло Тимофійович
  74. Чудік Макар Степанович
  75. Чудік Семен Максимович
  76. Чудік Степан Максимович
  77. Шинкар Антон Михайлович
  78. Шинкар Василь Федорович
  79. Шинкар Володимир Васильович
  80. Шинкар Іван Кирилович
  81. Шинкар Яків Кирилович
  82. Шинкар Кирило Іванович
  83. Шинкар Роман Дем’янович
  84. Шинкар Олексій Панкратович
  85. Щур Адам Ілліч
  86. Яцута Антон Тихонович

 

Список жителів села Лютинськ єврейської національності, розстріляних німецько-фашистськими загарбниками

  1. Лопата Бова
  2. Лопата Мендель
  3. Лопата Мулік
  4. Лопата Нісен
  5. Лопата Пія
  6. Маньковська Голда
  7. Маньковська Соня
  8. Маньковський Ісаак
  9. Маньковський Йокель
  10. Маньковський Шулік
  11. Переліштейн Голда
  12. Переліштейн Двора
  13. Переліштейн Динька
  14. Переліштейн Невах
  15. Переліштейн Сенька
  16. Переліштейн Хініна
  17. Переліштейн Хомело
  18. ... Лахман
  19. ... Мойша
  20. ... Ривка
  21. ... Фішко
  22. ... Хана
  23. ... Цирія
  24. ... Юдко

 

Список жителів села, що загинули від українських націоналістів

  1. Берестень Василь Данилович
  2. Берестень Єва Кирилівна
  3. Берестень Ольга Василівна
  4. Берестень Тетяна Василівна
  5. Волошин Михайло Дем’янович
  6. Волошин Михайло Мартинович
  7. Дворак Марко Денисович
  8. Лещук Гнат Захарович
  9. Лещук Захар Іванович
  10. Ленник Іван Якович
  11. Містеревич Марко Савелійович
  12. Містеревич Юлія Савеліївна
  13. Містеревич Василь Васильович
  14. Містеревич Ганна Казимирівна
  15. Містеревич Михайло Васильович
  16. Містеревич Іван Васильович
  17. Містеревич Додоля Базилевич
  18. Огородник Іван Петрович
  19. Огородник Хома Романович
  20. Попенко Кузьма Мосивійович
  21. Попенко Матвій Іванович
  22. Попенко Наум Кирилович
  23. Попенко Юхим Кирилович
  24. Чудік Володимир Григорович
  25. Чудік Агафія Остапівна
  26. Чудік Григорій Захарович
  27. Чудік Ксенія Максимівна
  28. Чудік Яків Кирилович
  29. Чудік Ніна Кирилівна
  30.  Шинкар Дмитро Кирилович
  31. Ярмошевич Марко Омелянович

 

Далі буде...

 

 

 

 

 


Категорія: Історія перемоги | Додав: ADM (07.05.2015)
Переглядів: 1015 | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Календар
Жовтень 2018
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Хмаринка тегів
Для відображення хмаринки тегів потрібен Flash Player

Осередок пласту Пластові вмілості Візитна картка УТ УК Історія перемоги ВЦ Змагання Конкурси Наші випускники Свята та події Кубок Надії Новий рік Різдво колядки щедрівки 60 директор ЮВІЛЕЇ День соборності Флеш випускники Зустріч таланти творчість ТИЖДЕНЬ ТВОРЧОСТІ АГАТБРИГАДА екологічна президент товариство Учнівське ВР Фільми день перемоги організація Шкільна газета ДНЗ Н-ПЗ Н-ВР Фестивалі екологія сценарій сценарій агітбригади сценарій екологічної агітбригади 10 клас Економічне обґрунтування проекту на тему РОЗРОБКА УРОКУ технології виховання Батьки рівність хлопвик квест права дитини місячник правового виховання 2016 МІС Осінь конкурс відходи вироби вистаква пластик гідності лінійка свободи гендер Дівчинка тренінг практикум семінар стать хлопчик Андріївські вечониці Концерт свято Миколая ялинка фестиваль агітбригада джура ДЕНЬ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ суперкозак Благодійність джамп Челендж Челендж-джамп #Міжнародний день миру
Цікаво знати...
На землі стільки курей як і людей...

Офіційний веб-сайт Лютинського НВК © 2012-2018. Хостинг від uCoz